Казка про комарика Зюзю

Всеволод Нестайко,
23 августа 11:13 / Книги для развлечения

Жив на світi комарик Зюзя. Звичайнісінький собі комарик-дошколярик. Але дуже непосидючий і неслухняний. Всі комарики-дошколярики в комариному дитсадку слухаються виховательку Комарію Комарівну, не пустують, не бешкетують. А Зюзя слухатись не хоче й тільки дзижчить зухвало:

– Я с-сам вс-се з-знаю! I вз-загалі, дуж-же с-слухняні нічого в ж-житті не дос-сягають. А дос-сягають с-саме нес-слухняні!

Читайте такжеВедьмы на Лысой горе (украинская сказка)

Це так його знайомий хуліган Трутень із сусіднього вулика навчив… Одного разу полетів комариний дитсадок на прогулянку до лісу. Летять гар-ненько парами. Комарія Комарівна попереду. Весь час озирається і научає:

– Будьте, дітки, обережні! Не розлітайтеся! В лісі стільки всякої небезпеки…

komarik_zyuzya_dva_750x850

А Зюзя, що летів, як завжди, позаду, без пари, на ті слова – аніякісінької уваги!

– Я с-сам вс-се з-знаю! – І гайнув між кущів.

Та раптом – тиць у щось! І – приліпився. Хотів одліпитись, але ще більше заплутався. Ой леле! Та це ж павутиння. Його павук Павуло Павулович між кущами напнув – на поживу чатує. Побачив він Зюзю, лапки радісно потер, захихикав:

– Хи-хи-хи! Попався! Дрібнота, правда, але на закуску для апетиту згодиться. І вже йде, на павутинні погойдуючись, до Зюзі.

– Ой-ой! – закричав Зюзя. – Рятуйте!

Але Комарія Комарівна з дитсадком далеченько одлетіли, не чують. Плаче Зюзя, репетує. А павук Павуло Павулович усе ближче та ближче… Аж тут Комарія Комарівна обернулася:

– Де Зюзя?!

pro_komarika_zyuzyu_750x726

Комарики-дошколярики на всі боки роззираються. Нема неслуха. Зник, як булька на воді. Повернули вони щодуху назад. А павук уже лапу до Зюзі простягає.

– Ой-ой-ой! – відчайдушне заволав Зюзя. – Пропадаю!

Почула Комарія Комарівна. Почули комарики-дошколярики. Почули та вже й побачили.

– Не підлітайте, дітки, близько! Це небезпечно! Я сама! – загукала Комарія Комарівна і мерщій до Зюзі. Схопила за крильця, тягне щосили. Та не може його з липкого павутиння вирвати. А павук наближається й наближається. Радий, задоволений!

– Зараз і вихователькою, і всім дитсадком пообідаю! Хи-хи-хи!

– Хлопчики й дівчатка! – вигукнув тут найслухняніший комарик Макарик. – Нумо всі гуртом! За лапки берімося швидше!

Взялися всі комарики-дошколярики за лапки, Макарик за виховательку вчепився. Та як смикнуть! Вирвали Зюзю з павутиння. Павучисько тільки щелепами клацнув з досади… Тепер Зюзя не пустує, не бешкетує, у парі з комариком Макариком літає і міцно його за лапку тримає.

книжная полка Источник: KOLOBOK.UA
материалы по теме
коментарии (27)
осталось 1000 символов
Слушать 'Наше Радио'
Цитата дня

Когда, наконец, понимаешь, что твой отец обычно был прав, у тебя самого уже подрастает сын, убежденный, что его отец обычно бывает не прав. Если вы не учитесь на своих ошибках, нет смысла их делать.

Лоренс Питер