Казки народів світу: Правда і брехня

22 сентября 16:40 / Досуг

Правда і брехня (естонська казка)

Йшли дорогою правда і брехня. В обох було по торбині з хлібом. Схотілося їм їсти.

– Давай спершу твій хліб з’їмо, а тоді й до мого візьмемося,– сказала брехня.

Правда, не передчуваючи ніякого лихого заміру, погодилась. Так вони харчувалися з тієї торбини, поки там не лишилося нічого. Настала черга поділитися харчами брехні, але вона не дала ні крихти. Правда з голоду насилу ноги переставляла і, врешті, зовсім знесиліла. Бідолашна попрохала шматочок хліба. Брехня спершу навідріз відмовила, а потім додала:
– Гаразд, я дам тобі хліба, якщо ти виколеш собі очі.

Спрага жене вола до колодязя, мовиться у приказці. Тож правда, щоб не вмерти з голоду, зробила так, як вимагала брехня. Але брехня й після цього не дала їй ні рісочки.

Правда попросила показати дорогу до людей – вони щось дадуть поїсти. Брехня завела її на цвинтар і сказала:
– Залишаю тебе у великому місті, ти знайдеш тут усе, що тобі потрібно.

Але сліпа тільки натикалася на могильні плити і пам’ятники – ні будинків, ні людей не було. Довго просила правда, довго благала допомоги, але жодна душа не обізвалася.

Нарешті правда натрапила на якусь будівлю. То була капличка. Втомлена, присіла під стіною й заснула. Прокинувшись, правда почула розмову. Вона вже хотіла гукнути, щоб її побачили, а тоді прислухалася: говорили два ворони. Правда розуміла мову птахів – у давнину багато хто знав її.

Читайте такжеКазки народів світу: Лісовики (аудиосказка)

– Мені таке відомо, чого ніхто не знає! – сказав перший ворон.

– Не вихваляйся своєю новиною, я теж знаю неабияку таємницю. Ліпше поділімось один з одним і станемо ще мудрішими,– прокаркав другий.

– Згода,– мовив перший ворон, почистив дзьоба і розповів: – Які ці люди дурні, а ще вважають себе мудрими! Серед них багато сліпих, але ніхто не знає, що під правим наріжним каменем сходинок цієї каплиці є цілюща земля. Хто протре нею незрячі очі, а потім вимиє чисто в річці, що тече в пониззі, той знову бачитиме.

– Авжеж дурні,– погодився другий ворон.– А тепер я розповім свою таємницю. У нашого короля смертельно хвора донька. До неї скликали всіх наймудріших лікарів, та вони безпорадні перед її недугою. А королівні можна легко допомогти. За містом є великий камінь, а під ним – джерело. Якби хворій дали напитися тієї джерельної води, вона відразу одужала б.

Вислухали ворони один одного та й полетіли. Останніми зусиллями правда звелася на ноги і навпомацки знайшла сходи каплички. Сяк-так наскребла з-під наріжного каменя землі і протерла очі. Тоді довго блукала довкола, шукаючи річку, поки, нарешті, почула плескіт хвиль. Промила очі холодною водою – сталося диво: правда побачила світло, до неї повернулася колишня сила. Правда легко знайшла людей, які привітно зустріли її і нагодували.

Правда попрямувала до столиці королівства. Там усі були дуже сумні, тільки й говорили що про недугу королівни. Правда поспішила до палацу і попрохала сповістити короля, що хоче вилікувати його дитину. Потопаючий хапається й за соломинку – в батьковій душі спалахнула іскра надії. За зцілення доньки король пообіцяв половину свого багатства.

Правда взяла дванадцять дужих чоловіків і пішла з ними за місто до великого каменя. Чоловіки насилу зрушили важучий валун. Під каменем било джерело. Правда зачерпнула з нього води і принесла напитися королівні. І диво дивне – скоро після цього дівчина відчула себе краще й попрохала їсти. Через кілька днів вона цілком одужала.

Читайте такжеКазки народів світу: Король-попелюх (аудиосказка)

Король дотримав свого слова і віддав половину своїх скарбів правді. Їй дякували всі за допомогу, а коли вона від’їжджала із столиці, спорядили валку возів з добром.

Дорогою зустрілася їй брехня. Несподіване багатство правди приголомшило її, і вона довго розпитувала, як це їй пощастило. Правда чистосердечно про все розповіла.

Тоді брехня стала просити, щоб правда осліпила її, як колись себе, і відвела на цвинтар. Правда все не погоджувалась, але брехня так умовляла, так благала, що вона сповнила її бажання.

Читайте такжеХто не робить, той не їсть (аудиосказка)

Відвела правда брехню на цвинтар, і та лишилася чекати воронів. Птахи скоро прилетіли. Спочатку вони довго сварилися, вихваляючись один з-поперед другого своєю мудрістю. Раптом один ворон насторожився:

– Може, тут знов хтось підслуховує нашу таємну розмову, щоб добути собі щастя, як це трапилося недавно.

Вони полетіли навколо каплички, щоб поглянути, чи нема когось. І знайшли біля муру брехню. Ох і було вже роботи їхнім дзьобам! Подзьобали брехню так, що вона й не підвелася.

аудиосказки , аудіоказки на українській мові Источник: KOLOBOK.UA
материалы по теме
коментарии (27)
осталось 1000 символов
Слушать 'Наше Радио'
Цитата дня Незріле кохання каже: “Я кохаю тебе, бо ти мені потрібний”. Зріле кохання каже: “Ти мені потрібна, бо я тебе кохаю”. Ерік Фромм