9 березня день народження Т. Г. Шевченко: вірші для дітей

Памятник Тарасу Шевченко
istockphoto.com

Видатний український поет і художник Тарас Шевченко став культовою і знаковою особою у формуванні національного самопізнання серед українських інтелігентів, а його вірші і сьогодні мають визначний вплив на національну культуру.

Тарас Шевченко. Автопортрет / відкриті джерела
 

Читайте также Красиві та веселі привітання з Масляною у віршах

Вірші Тараса Григоровича Шевченка пронизані патріотизмом і душевним болем за свій народ. Але серед поетів митця є твори, які бажано прочитати маленьким дітям, щоб з юних років виховати в них любов до Батьківщини і свого народу.

Вірші Тараса Шевченка для дітей

Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть.

Плугатарі з плугами йдуть,

Співають, ідучи, дівчата,

А матері вечерять ждуть. 

 

Сем’я вечеря коло хати,

Вечірня зіронька встає.

Дочка вечерять подає,

А мати хоче научати,

Так соловейко не дає.

 

Поклала мати коло хати

Маленьких діточок своїх,

Сама заснула коло їх.

Затихло все, тілько дівчата

Та соловейко не затих.

Хата батьків Т.Г. Шевченка (вересень 1843 року) / відкриті джерела

Читайте также День рідної мови 2022: 20+ віршів про українську мову

***

Ой діброво — темний гаю!

Тебе одягає

Тричі на рік... Багатого

Собі батька маєш.

Раз укриє тебе рясно

Зеленим покровом —

Аж сам собі дивується

На свою діброву...

Надивившись на доненьку

Любу, молодую,

Возьме її та й огорне

В ризу золотую

І сповиє дорогою

Білою габою —

Та й спать ляже, втомившися

Турбóю такою.

***

Червоний місяць аж горить.

З-за хмари тихо виступає.

І ніби гори оживають.

Дуби з діброви, мов дива,

У поле тихо одходжають.

І пугач пуга, і сова

З-під стріхи в поле вилітає.

***

Встала весна, чорну землю

Сонну розбудила,

Уквітчала її рястом,

Барвінком укрила;

І на полі жайворонок,

Соловейко в гаї

Землю, убрану весною,

Вранці зустрічає.

***

За сонцем хмаронька пливе.

Червоні поли розстилає

І сонце спатоньки зове

У сине море: покриває

Рожевою пеленою.

Мов мати дитину.

***

Попрощалось ясне сонце

З чорною землею.

Виступає круглий місяць

З сестрою зорею...

 

І темний гайок зелененький,

І місяць з зорями сіяв,

І соловейко на калині

То затихав, то щебетав...

***

Реве та стогне Дніпр широкий

Сердитий вітер завива,

Додолу верби гне високі,

Горами хвилю підійма.

 

І блідий місяць на ту пору

Із хмари де-де виглядав, −

Неначе човен в синім морю,

То виринав, то потопав.

 

Ще треті півні не співали,

Ніхто ніде не гомонів,

Сичі в гаю перекликались,

Та ясень раз-у-раз скрипів.

 

Вам також цікаво буде прочитати вірші Ліни Костенко про вічне.

Фото: https://www.istockphoto.com, відкриті джерела


Облако тегов