День рідної мови 2022: 20+ віршів про українську мову

День рідної мови 2022: 20+ віршів про українську мову
День рідної мови 2022: 20+ віршів про українську мову
istockphoto.com

Кожного року, 21 лютого, відзначається Міжнародний день рідної мови. До цього свята ми підготували добірку з найкращих віршів про українську мову відомих поетів

Читайте такжеВірші про весну для дітей різного віку

 
Вірші відомих поетів про українську мову

Мова рідна, слово рідне,

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько, 

А лиш камінь має.

Як ту мову нам забути,

Котрою учила

Нас всіх ненька говорити,

Ненька наша мила.

У тій мові нам співали,

Нам казки казали,

У тій мові нам минувшість 

Нашу відкривали.

От тому плекайте, діти,

Рідну свою мову,

Вчіться складно говорити

Своїм рідним словом.

С. Воробкевич

***

Буду я навчатися мови золотої 

У трави-веснянки, у гори крутої,

В потічка веселого, що постане річкою,

В пагінця зеленого, що зросте смерічкою.

Буду я навчатися мови-блискавиці

В клекоті  гарячім кованої криці,

В корневищі пружному ниви колоскової

В леготі шовковому пісні колискової.

Щоб людському щастю

дбанок свій надбати;

Щоб раділа з мене

Україна-мати.

Андрій Малишко

***

Рідна мова
По-своєму кожна
Пташина співає,
По-своєму кожен
Народ розмовляє.
У мене й народу  мого
Українська є мова чудова,
Своя, материнська.
По світу її,
Як святиню, нестиму
Допоки живу,
В чистоті берегтиму,
З Любов’ю сердечною,
Вірністю сина.
Ця мова для мене,
Як мати, єдина.
С. Жупанин

***

Хто як говорить
Все, що живе на світі, 
Уміє розмовляти. 
Уміють говорити зайці і зайченята, 
По-своєму говорять і риби серед моря,
І у садочку пташка, і у траві комашка... 
Говорять навіть квіти з блискучими зірками...
— А як говорять діти?
— Так, як навчила мама!
— Прийми ж, матусю, 
Слово подяки від дитини 
За нашу рідну мову, 
За мову України.
Л. Полтава

Читайте такжеВіршики для дітей про маму на свято 8 березня

Ну що б, здавалося, слова…
Слова та голос – більш нічого.
А серце б’ється – ожива,
Як їх почує!.. Знать, од Бога
І голос той, і ті слова
Ідуть меж люди!
Тарас Шевченко

***
Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись.
Хтось ними плакав, мучивсь, болів,
із них почав і ними ж і завершив.
Людей мільярди і мільярди слів,
а ти їх маєш вимовити вперше!
Все повторялось: і краса, й потворність.
Усе було: асфальти й спориші.
Поезія – це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі.
Ліна Костенко

***

Слово, чому ти не твердая криця,
Що серед бою так ясно іскриться?
Чом ти не гострий, безжалісний меч,
Той, що здійма вражі голови з плеч?
Ти моя щира, гартована мова,
Я тебе видобуть з піхви готова,
Тільки ж ти кров з мого серця проллєш,
Вражого ж серця клинком не проб’єш…
Вигострю, виточу зброю іскристу,
Скільки достане снаги мені й хисту,
Потім її почеплю при стіні
Іншим на втіху, на смуток мені.
Слово, моя ти єдиная зброє,
Ми не повинні загинуть обоє!
Може, в руках невідомих братів
Станеш ти кращим мечем на катів.
Брязне клинок об залізо кайданів,
Піде луна по твердинях тиранів,
Стрінеться з брязкотом інших мечей,
З гуком нових, не тюремних речей.
Месники дужі приймуть мою зброю,
Кинуться з нею одважно до бою…
Зброє моя, послужи воякам
Краще, ніж служиш ти хворим рукам!
Леся Українка

Українська мова наймелодійніша у світі / istockphoto.com

Читайте такжеВірші-потішки та забавлянки для малюків для купання та вмивання

Рідна мова
Сію дитині
В серденько ласку.
Сійся-родися
Ніжне «будь ласка», 
Вдячне «спасибі», 
«Вибач» тремтливе, — 
Слово у серці — 
Як зернятко в ниві. 
«Доброго ранку!»,
«Світлої днини!» — 
Щедро даруй ти 
Людям, дитино! 
Мова барвиста, 
Мова багата, 
Рідна і тепла, 
Як батьківська хата.
В. Гринько

***

Слово
А Вкраїни мова —                      
Мов те сонце дзвінкотюче,         
Мов те золото блискуче,             
Вся і давність, і обнова —          
Українська мова.  

Розцвітай же, слово,
І в родині, і у школі,
Й на заводі, і у полі
Пречудесно, пречудово
Розцвітай же, слово!

Хай ізнов калина 
Червоніє,  достигає, 
Всьому світу заявляє: 
Я — країна Україна — 
На горі калина!
П. Тичина

***
Матусін заповіт
Раз казала мені мати:
«Можеш мов багато знати,
Кожну мову шанувати,
Та одну із мов усіх
Щоб у серці ти зберіг».
В серці ніжну і погідну
Збережу я мову рідну!
М. Хоросницька

***

Читайте такжеКороткие потешки для ребенка до 1 года: стихи для самых маленьких

Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур’ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
Прислухайтесь, як океан співає –
Народ говорить. І любов, і гнів
У тому гомоні морськім. Немає
Мудріших, ніж народ, учителів;
У нього кожне слово – це перлина,
Це праця, це натхнення, це людина.
Не бійтесь заглядати у словник:
Це пишний яр, а не сумне провалля;
Збирайте, як розумний садівник,
Достиглий овоч у Грінченка й Даля,
Не майте гніву до моїх порад
І не лінуйтесь доглядать свій сад.
Максим Рильський

У цих віршах багато любові та шани до української мови / istockphoto.com

Читайте такжеДень єднання: вірші для дітей про Україну та батьківщину


Рідна мова
Буква до букви — 
І виникло слово. 
Слово до слова — 
Звучить рідна мова.
І. Січовик

***
Наша мова
Мова наша, мова — 
Мова кольорова, 
В ній гроза травнева 
Й тиша вечорова.

Мова наша, мова — 
Літ минулих повість, 
Вічно юна мудрість, 
Сива наша совість.

Я без тебе, мово, 
Без зерна полова, 
Соняшник без сонця, 
Без птахів діброва.

Як вогонь у серці 
Я несу в майбутнє 
Невгасиму мову, 
Слово незабутнє.
Ю. Рибчинський

***
Мова кожного народу
неповторна і – своя;
в ній гримлять громи в негоду,
в тиші – трелі солов’я.
На своїй природній мові
і потоки гомонять;
зелен-клени у діброві
по-кленовому шумлять.
Солов’їну, барвінкову,
колосисту – на віки –
українську рідну мову
в дар мені дали батьки.
Берегти її, плекати
буду всюди й повсякчас,
бо ж єдина – так, як мати,
мова в кожного із нас!
Оксана Забужко

***
О місячне сяйво і спів солов’я,
Півонії, мальви, жоржини!
Моря бриліантів, це – мова моя,
Це – мова моєї Вкраїни.
Яка у ній сила – і кличе, й сія,
Яка в ній мелодія лине
В натхнення хвилини! О мово моя!
Душа голосна України!
Ти – сурми на сонці, ти – стягів гаї,
Ти – вибухів огненних повна.
Це – матері мова. Я звуки твої
Люблю, наче очі дитини…
О мово вкраїнська! Хто любить її,
Той любить мою Україну.
Володимир Сосюра

Вчіть дітей рідної мови / istockphoto.com

Читайте также5 развивающих игр по методике Монтессори для детей от года до трех

Рідна мова
Спитай себе, дитино, хто ти є,
І в серці обізветься рідна мова;
І в голосі яснім ім’я твоє
Просяє, наче зірка світанкова.
Дмитро Павличко 

З родинного гнізда, немов пташа,
Ти полетиш, де світу далечизна,
Та в рідній мові буде вся душа
І вся твоя дорога, вся Вітчизна.

У просторах, яким немає меж,
Не згубишся, як на вітрах полова.
Моря перелетиш і не впадеш,
Допоки буде в серці рідна мова.

***
Любіть рідну мову
Мова — краса спілкування,
Мова — як сонце ясне,
Мова — то предків надбання,
Мова — багатство моє.
Мова — то чиста криниця,
Де б'є, мов сльоза, джерело,
Мова — це наша світлиця,
Вона як добірне зерно.
Мова — державна перлина,
Нею завжди дорожіть:
Без мови немає країни —
Мову, як матір, любіть!
Федір Пантов 

***

Найдзвінкіше слово
Наче з поля чи з лугівки,
У розповні літа
Чую голос перепілки
З чебреців чи жита.
То говорить поле хлібне,
Луг, трава щовкова…
Найдзвінкіше слово рідне,
Найрідніша мова
М. Сингаївський

***

Рідна мова
Спитай себе, дитино, хто ти є,
І в серці обізветься рідна мова;
І в голосі яснім ім’я твоє
Просяє, наче зірка світанкова.
З родинного гнізда, немов пташа,
Ти полетиш, де світу далечизна,
Та в рідній мові буде вся душа
І вся твоя дорога, вся Вітчизна.
У просторах, яким немає меж,
Не згубишся, як на вітрах полова.
Моря перелетиш і не впадеш,
Допоки буде в серці рідна мова.
Д. Павличко

***
Рідна мова
Як то гарно, любі діти,
У вікно вам виглядати!
В ньому все: тополі, квіти,
Сонце й поле біля хати.
На оте вікно ранкове,
Що голівки ваші гріє,
Схожа наша рідна мова – 
Цілий чвіт вона відкриє!
Бережіть її малята,
Бо вона – віконце миле,
Що колись до нього мати
Піднесла вас, посадила…
В. Терен

Ти постаєш в ясній обнові,
Як пісня, линеш, рідне слово.
Ти наше диво калинове,
кохана материнська мово!

Несеш барвінь гарячу, яру
в небесну синь пташиним граєм
і, спивши там від сонця жару,
зеленим дихаєш розмаєм.

Плекаймо в серці кожне гроно,
прозоре диво калинове.
Хай квітне, пломенить червоно
в сім’ї великій, вольній, новій.

Дмитро Білоус


Облако тегов


Материалы по теме

Аудиосказки

x
Для удобства пользования сайтом используются Cookies. Подробнее...
This website uses Cookies to ensure you get the best experience on our website. Learn more... Ознакомлен(а) / OK