Веснянки та гаївки для дітей: закликання весни

Обрядові пісні – веснянки – символ закликання весни. За допомогою них люди передавали свою енергію природі, просили природу прокинутися та ожити все навкруги.

В народі весняні пісні мають багато назв, кожна місцевість мала свою назву веснянок, серед них: «ягівка», «гаілка», «гагілка», «ягілка», «магілка», «галанівка», «лаголайка», «риндзівка» та інші.

Гаївки – весняні пісні, що співають під час великодніх свят. Пісень таких існувало дуже багато: для дітей, для дорослих, для дівчат, для хлопців, для обрання пари та інші. 

Веснянки та гаївкі звеселяють людей, несуть позитивний заряд єнергії, красу  народної творчості, в них закладений генетичний код нашої нації та дорогоцінний скарб культури українського народу.

Починали співати весняни пісні на Сороки – 22 березня – день Сорока Великомучеників Севастійських, Сорок Святих, або день Усіх Святих, у народі "Сороки".

Цього дня господині печуть жаворонки – сорок булочок із медом у формі пташок – символ того, що пташки повертаються – сорок різних порід пернатих. Пташками, яких називають «сороки», «жайворонки», «буслики», «птички», «пташки», пригощали дітей, діти йшли по селу з пташками, розвішували їх на деревах, та співали пісень.

 

Веснянки та гаївки для дітей

Благослови, мати,
Весну закликати,
Весну закликати,
Зиму проводжати.
***
Ой чом ти буслю,
Не вилітаєш,
Чом дітям весни
Не даєш?
—  Ой, ти весно, весно, 
Ти чого до нас прийшла?
— Я прийшла до вас з теплом, 
Із зеленим житечком!

* * * 
Сонечко, сонечко, 
Виглянь у віконечко! 
Дітки гуляють, 
Тебе виглядають!

* * *
Прийди, весно, прийди, 
Прийди, прийди, красна, 
Принеси нам збіжжя, 
Принеси нам красок!

Стук-стук, молоток, 
На тім боці холодок, 
А на нашім сонечко 
Торкає віконечко. 
Вийди, вийди, сонечко, 
На дідове полечко, 
На бабине зіллячко, 
На наше подвір'ячко!

***
Ой весна, весна днем красна,
Та й що ти нам, весно, принесла?
— Принесла вам літечко,
Зеленеє житечко
Та хрещатий барвінок,
Та запашненький васильок.

* * *
Дівчаточка – гороб'яточка,
Радьмося
Та виходьмо на травицю,
Граймося!
Та виходьмо на травицю,
В добрий час.
Нема таких співаночок,
Як у нас.
***
Десь тут була подоляночка,
Десь тут була молодесенька,
Тут вона впала,
До землі припала,
Сім літ не вмивалась,
Бо води не мала.
– Устань, устань, подоляночко,
Устань, устань, молодесенька,
Умий личко так, як скляночку,
Утрись, утрись шовковим рушником,
Та візьмися в боки,
Покажи нам скоки,
Біжи до Дунаю,
Бери ту, що скраю.

***

Що ж ти нам, весна, принесла? 

 Та принесла я вам літечко, 

 Щоб родилося житечко 

 Ще й червонії квіточки, 

 Щоб, квітчалися дівочки. 

 Пісеньки співали, 

 В решето складали, 

 Повісили решето на вербі; 

 Як налинули лебеді 

 Та звалили решето додолу, — 

 Час вам, дівчата, додому, 

 Мішайте свиням полову. 

 А ви, хлоп'ята, за нами, 

 Їжте полову з свинями, 

 А ви, дівчата, — калачі, 

 Щоб любили вас паничі.

***

Травко- муравко, 

Стелись на галявку, 

На стежку до броду, 

На стежку до хати, 

Де ходить по воду 

Іванкова мати.

 

Травко-ласкавко, 

Стелись аж до ґанку.

— Ми будем з тобою,-

Матуся сказала.— 

Покропим водою, 

Щоб ти не зів'яла.

 

Травко-веснянко, 

Стелись на полянку, 

На згір'я шовкові, 

На луки під гаєм, 

На землю в обнові, 

Де ми виростаєм.

***

Ой до нори, мишко, до нори,

Та до золотої комори.

Чорний коточок

Мишку не зловить,

Мишка в дірку,

 Золоту комірку,

 До нори, до нори.

***

Зайчику, ти наш братчику! Скочком-бочком перевернуся! Гребінчиком перечешуся! Ані тобі, зайчику, куди вискочити, Ані тобі, зайчику, куди виглянути!

Зайчику! За головоньку! Скочком-бочком...

Зайчику! За підбоченьки! Скочком-бочком...

Зайчику! За колінцята! Скочком-бочком...

Зайчику! Та й за ніженьки! Скочком-бочком...

Зайчику! Та за п'яточки! Скочком-бочком...

Прочитайте дітям: вірші про українську мову