9 березня день народження Т. Г. Шевченко: вірші для дітей

Видатний український поет і художник Тарас Шевченко став культовою і знаковою особою у формуванні національного самопізнання серед українських інтелігентів, а його вірші і сьогодні мають визначний вплив на національну культуру.

 

Вірші Тараса Григоровича Шевченка пронизані патріотизмом і душевним болем за свій народ. Але серед поетів митця є твори, які бажано прочитати маленьким дітям, щоб з юних років виховати в них любов до Батьківщини і свого народу.

Вірші Тараса Шевченка для дітей

Плугатарі з плугами йдуть,

Співають, ідучи, дівчата,

А матері вечерять ждуть. 

 

Сем’я вечеря коло хати,

Вечірня зіронька встає.

Дочка вечерять подає,

А мати хоче научати,

Так соловейко не дає.

 

Поклала мати коло хати

Маленьких діточок своїх,

Сама заснула коло їх.

Затихло все, тілько дівчата

Та соловейко не затих.

***

Ой діброво — темний гаю!

Тебе одягає

Тричі на рік... Багатого

Собі батька маєш.

Раз укриє тебе рясно

Зеленим покровом —

Аж сам собі дивується

На свою діброву...

Надивившись на доненьку

Любу, молодую,

Возьме її та й огорне

В ризу золотую

І сповиє дорогою

Білою габою —

Та й спать ляже, втомившися

Турбóю такою.

***

Червоний місяць аж горить.

З-за хмари тихо виступає.

І ніби гори оживають.

Дуби з діброви, мов дива,

У поле тихо одходжають.

І пугач пуга, і сова

З-під стріхи в поле вилітає.

***

Встала весна, чорну землю

Сонну розбудила,

Уквітчала її рястом,

Барвінком укрила;

І на полі жайворонок,

Соловейко в гаї

Землю, убрану весною,

Вранці зустрічає.

***

За сонцем хмаронька пливе.

Червоні поли розстилає

І сонце спатоньки зове

У сине море: покриває

Рожевою пеленою.

Мов мати дитину.

***

Попрощалось ясне сонце

З чорною землею.

Виступає круглий місяць

З сестрою зорею...

 

І темний гайок зелененький,

І місяць з зорями сіяв,

І соловейко на калині

То затихав, то щебетав...

***

Реве та стогне Дніпр широкий

Сердитий вітер завива,

Додолу верби гне високі,

Горами хвилю підійма.

 

І блідий місяць на ту пору

Із хмари де-де виглядав, −

Неначе човен в синім морю,

То виринав, то потопав.

 

Ще треті півні не співали,

Ніхто ніде не гомонів,

Сичі в гаю перекликались,

Та ясень раз-у-раз скрипів.

 

Вам також цікаво буде прочитати вірші Ліни Костенко про вічне.

Фото: https://www.istockphoto.com, відкриті джерела